За лічені години після проголошеної урядом зміни курсу із Заходу на Схід свій призначений на завтра візит скасував комісар Європейського Союзу з питань розширення та європейської політики сусідства Стефан Фюле. Одночасно, перебуваючи з візитом у Австрії, Президент України Віктор Янукович переконливо говорив про невідворотність європейського вибору.

Звістка про відмову підписувати угоду про асоціацію неабияк сколихнула українські соціальні мережі. Близько 22:00 у Києві на Майдані Незалежності зібралися перші мітингарі. Одними з перших вийти на Майдан закликали і журналісти ТСН Олександр Моторний і Ольга Василевська.

Цієї ночі понад тисячу людей вийшли на площу із закликами не припиняти євроінтеграційний курс. Саме в цей день спонтанний протест на Майдані Незалежності став відправною точкою всього Євромайдану.

О 23:30 частина протестуючих на чолі з депутатами від опозиції попрямували до Адміністрації Президента, скандуючи: «Україна - це Європа!» і «Зека - за грати!». Однак підходи до офісу Віктора Януковича виявилися перекриті співробітниками міліції та автобусами з «Беркутом».

Зранку до Майдану почали з’їжджатися люди, що були не згодні з рішенням влади. Ближче до обіду народу побільшало, політики почали виголошувати свої перші промови з імпровізованої сцени.

Не тільки у Києві, але й і в більшості обласних центрів люди вийшли на мітинги. Найактивнішими були львів’яни. З самого ранку біля львівської обладміністрації під прапорами України та Євросоюзу зібралося кілька тисяч людей.

До Верховної Ради з поясненнями стосовно зміни європейського курсу прийшли члени Кабінету Міністрів. Опозиційні фракції зустріли їх великою кількістю прапорів Євросоюзу, криками «ганьба!» та освистуванням.

Вже увечері кількість мітингувальників на Майдані Незалежності зросла у кілька разів. Відтак, на 22:00 налічувалося трохи більше п’яти тисяч прибічників євроінтеграції. Опозиція заявила, що у неділю 24 листопада очікує, що на вулиці Києва вийде щонайменше сто тисяч киян.

Мітингувальники своїм правом на мирне зібрання скористалися, і вже ближче до вечора кількість людей на площі зросла до чотирьох тисяч. Тоді ж з’явився і вільний мікрофон – кожен мав можливість підійти до нього і висловити свою думку, перед ним мали рівні права студенти, пенсіонери, політики. Увечері на Майдані запалали тисячі свічок – протестувальники вшанували вісімдесяті роковини Голодомору.

Чимало акцій протесту відбулося і в регіонах. Найактивнішою була Західна Україна – мітинги у Львові, Тернополі, Івано-Франківську стали безстроковими. Протести відбувалися і на Сході, і на Півдні – у Миколаєві, зокрема, міліція намагалася розігнати тамтешній Майдан. Київ же готувався до запланованого на завтра масштабного мітингу, який уже встигли назвати «Маршем незгодних».

Лише на вулиці Києва вийшло майже двісті тисяч мітингарів. Величезний потік людей прямував від парку Шевченка і аж до Європейської площі. Вимога одна: «Не припиняти євроінтеграційний курс». Головні гасла: «Україна – це Європа» та «Янукович – підпиши». Народне Віче відбулося саме на Європейській площі: довгі промови політиків та концерт за участі українських зірок – саме таким запам’ятався цей мітинг.

Попри масове зібрання на Європейській, сусідній Майдан Незалежності не спорожнів. Тут також відбувся багатотисячний мітинг, але без політиків. Відтак, у Києві утворилося два майдани: політичний та народний. Юрбища курсували між цими двома площами, адже попри різницю у масштабах, вимоги у майданів залишилася спільними.

Ввечері кілька тисяч мітингарів оточили Кабмін. Час від часу виникали бійки між активістами Майдану, провокаторами та правоохоронцями. «Беркут» атакував сльозогінним газом, у натовп протестувальників із боку провокаторів летіли пляшки та каміння.

У Донецьку в цей день на мітинг вийшли майже дві сотні людей із закликом «підписати угоду». Донеччани планували протестувати цілодобово аж до саміту у Вільнюсі 29 листопада. Центр Львова зібрав понад десять тисяч людей. Майдан оголосили позапартійним, зі сцени виступали тільки студенти і представники громадських організацій.

Президент Віктор Янукович звернувся до українців з обіцянкою не сходити з європейського курсу та зазначив, що «ніхто не вкраде мрію про Україну рівних можливостей».

У Чернігові близько вісімдесяти правоохоронців розібрали намети мітингарів, а сцену та звукове обладнання повантажили на машини і вивезли у невідомому напрямку. Використовувати будь-яку апаратуру та ставити намети окружний адмінсуд заборонив аж до сьомого січня.

О п’ятій ранку відбувся розгін одеського Євромайдану. Близько тридцяти осіб у цивільному, посилаючись на судову постанову, знесли намети протестувальників.

Дві київські площі – Європейська та Майдан Незалежності – продовжували збирати тисячі людей. Неполітичний Майдан Незалежності закликав усіх мітингарів відмовитися від будь-якої політичної символіки.

Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці, Ужгород. Цього дня студенти майже всіх обласних центрів Західної України замість пар пішли на мітинги. Львовом пройшла тридцятитисячна студентська хода.

Студентські акції відбулися і в багатьох столичних вузах. У дворику Києво-Могилянської Академії збирали підписи за страйк. Студенти з різних університетів збиралися біля пам’ятника Шевченку, після чого великою колоною рушили до Майдану.

Людей на Майдані Незалежності було більше, ніж у попередні вечори. Після того, як політичні лідери залишили Європейську площу, людей на ній значно поменшало, і саме під стелою відбувалися головні протести киян.

У східних регіонах влада намагалася зупинити мітинги судами та молодиками у спортивному. Відтак у Луганську суд заборонив мітинги і протести до 14 січня, а от у Дніпропетровську, попри судову заборону і побиття активістів, Євромайдан не розходився.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що хоче особисто обговорити з президентом Януковичем причини відмови Києва від асоціації з ЄС. Вона також нагадала, що Євросоюз зробив Україні запрошення в рамках політики Східного партнерства, і що європейська спільнота і надалі закликатиме Україну підписати угоду.

На завершення дня колона студентів рушила до Адміністрації Президента, де передала гарантові стометрове полотнище із вимогами громадян підписати угоду про асоціацію. Врешті Віктор Янукович пообіцяв зустрітися зі студентськими активістами та обговорити їхні звернення.

Мітингували цього дня майже в усіх обласних центрах. У Львові з символікою Євросоюзу та гаслом «Малюки ідуть в Європу» містом пройшлися мами з немовлятами. Крім того, велика кількість школярів – хто після уроків, а хто і під час них – приєдналися до мітингуючих студентів.

«Наскільки я розумію, він буде заперечувати, що його до такого рішення підштовхнула Росія. Він напевно буде стверджувати, що це його самостійне рішення. До речі, іноді він говорить, що навпаки, Європа тиснула, але з цим вже не погоджуся я».
А. Меркель

У Вільнюсі під палацом Великих Князів, де увечері цього дня розпочався саміт Східного партнерства, зібралися сотні активістів із прапорами України та Євросоюзу із закликами підписати асоціацію.

У дванадцяти містах Німеччини, аби підтримати український народ, вийшли на центральні площі як українці, так і місцеві жителі. Під гімни Євросоюзу та України вони вимагали від українського президента не сходити зі шляху євроінтеграції.

Єврокомісар Штефан Фюле зазначив, що готовий підписати асоціацію з Україною, як тільки українська сторона буде до цього готова.

У своєму інтерв’ю ТСН екс-президент Польщі, лауреат Нобелівської премії миру, Лех Валенса висловився з приводу ситуації, що склалася в Україні: «Кожен розуміє, що Україна – це велика країна, велике господарство. Україна – це великі можливості. Наголошую – немає вільної і повної Європи без України».

На Європейській площі зібралися прибічники влади. Під прапорами Партії регіонів та Євросоюзу, мітингувальники запевняли, що вони теж за асоціацію, але згодом і на паритетних умовах. Мітинг закінчився так само, як і розпочався: пунктуально та організовано. Рівно о 15:00 люди з Європейської площі попрямували до своїх автобусів.

Увечері лідери опозиції ухвалили резолюцію стосовно Євромадану: опозиція та громадські активісти єднатимуть зусилля для того, щоб ідея євроінтеграції у найближчому майбутньому була здійснена. Також вони запланували створити певний громадський орган, який буде складатися з експертів та громадських діячів, які спілкуватимуться з європолітиками напряму в обхід української влади.

Генeральний прокурор України Віктор Пшонка повідомив, що розганяти мітинг на Євромайдані міліція не буде. Якщо зібрання будуть мирними та у межах законодавства, правоохоронці сили не застосовуватимуть.

Частина мітингувальників, опинившись на Хрещатику, почала штурмувати Київраду. Відтоді в її приміщенні утворився один із штабів Євромайдану. За кілька хвилин люди прибули на Майдан Незалежності. Розігнавши міліцію, що охороняла периметр навколо стели та зірвавши металеві щити, огорожі, протестувальники дуже швидко заполонили весь Майдан Незалежності. На ялинці встановили прапор Євросоюзу. До вже захопленої та зайнятої площі підійшли лідери української опозиції. Розпочалося Народне Віче. Саме цього дня зі сцени було проголошено: Революція!

Тут же на Майдані створили штаб національного спротиву. Розмістили його у захопленому мітингарями Будинку профспілок. Під вечір активісти почали встановлювати намети та перші барикади. Ніхто з Майдану йти не збирався.

Неспокійно цього дня було на вулиці Банковій біля Адміністрації Президента. Кілька тисяч мирних активістів зібралися перед кордоном правоохоронців. Невідомі у масках провокували міліцію. Керуючи трактором, провокатори намагалися розчистити хід до Адміністрації. Їм перешкоджали мирні мітингувальники, проте це не стало на заваді юнакам у масках. У хід пішла бруківка, факели, вогняні шашки. Міліціонери, що були підкріплені «Беркутом», атакували.

Нейтралізувати провокаторів та агресивно налаштованих молодиків не вдалося і лідерам опозиції, що врешті підійшли до Банкової. Політики намагалися заспокоїти людей і закликали усіх повернутися на Майдан Незалежності.

Застосовуючи кийки та світло-шумові гранати, силовики намагалися відтіснити мітингарів. Врешті «Беркут» пішов на розгін, під кийки яких потрапили і мирні мітингувальники, і журналісти. 112 людей було поранено, серед них 45 журналістів. Майже сотню мітингувальників затримала міліція.

Будівельним матеріалом для баррикад слугували лавки та частини недобудованої ялинки. Роль коменданта нічного табору взяв на себе депутат від опозиції Андрій Парубій. О сьомій ранку колона з 5-6 тисяч мітингувальників рушила блокувати будівлю уряду. Блокування тривало цілий день. На своє робоче місце не зміг потрапити жоден урядовець.

Прем’єр-міністр Микола Азаров був обурений блокуванням Кабміну, а в діях опозиції він побачив ознаки державного перевороту. Зі сцени Майдану лідери озвучили головні вимоги: відставка уряду Азарова та зупинення політичних переслідувань. У мітингарів же вимогою номер один залишалася відставка Януковича. Увечері Майдан нараховував понад тридцять тисяч мітингувальників. Активно розгорталися намети, польові кухні, велика сцена.

З урядового кварталу мітингарі подалися на Майдан Незалежності почути подальший план дій від опозиції. Але конкретних кроків опозиційні лідери не запропонували. Лунали лише заклики продовжувати стояти та блокувати органи влади.

Ще з учорашнього вечора взято під потреби мітингарів Жовтневий палац, кухня та пункт обігріву розгорнулися у КМДА, Будинок профспілок став головним штабом Євромайдану і просто місцем відпочинку.

Прихильники Партії регіонів встановили перед будівлею Верховної Ради шість великих наметів. В акції взяли участь майже 2 тисяч людей. Підприємці, благодійники та просто небайдужі люди з усіх областей України почали звозити допомогу для потреб Майдану: одяг, засоби обігріву, медикаменти, їжу. Лікарі-добровольці зі Львова відправилися до Києва у разі необхідності допомагати хворим та постраждалим у ймовірних сутичках.

Не йшли люди з Майданів і у західних регіонах. Тисячі активістів на львівському Майдані, страйки та пікети у Тернополі, Івано-Франківську, Рівному та інших містах.

Тим часом мітингувальники пікетували саму прокуратуру, вимагаючи покарати винних у розгоні Євромайдану 30 листопада. Саме цього дня з головної сцени Євромайдану Арсеній Яценюк закликав пікетувати резиденцію Януковича Межигір’я.

Окрім лідерів опозиції, зі сцени також виступив міністр закордонних справ Канади Джон Берд. Він звернувся до присутніх на Майдані Незалежності українською мовою та висловив підтримку Україні від імені Канади.

Протестувальники -автомобілісти організовуються в Автомайдан. Кількадесят автомайданівців під стінами Лук’янівського СІЗО вимагали звільнення журналіста «Дорожнього контролю» Андрія Дзиндзі та бізнесмена Володимира Кадури.

Автомайданівцям інкримінували організацію провокацій першого грудня на вулиці Банковій та захоплення трактора, що таранив кордони з міліцією. У Римі, на площі Республіки, відбувся мітинг на підтримку київського Майдану. На нього вийшли майже півтисячі учасників акції.

Пообіді офіс «1+1» пікетувало близько тисячі євромайданівців, підтримуючи журналістів. Учасники акції тримали у руках прапори України та ЄС і скандували «Майдан не один, а з 1+1!». До учасників пікету вийшли журналісти ТСН і керівництво каналу. Вони поспілкувалися з активістами Євромайдану та подякували їм за підтримку. Демонстрація завершилася виконанням гімну України.

Одночасно і влада, й учасники Євромайдану висловили готовність сісти за стіл переговорів, але кожна зі сторін висунула свої вимоги для зустрічі. Влада готова до переговорів лише за умови звільнення протестувальниками адмінбудівель, натомість опозиційні лідери зголошуються до діалогу лише тоді, коли президент відправить уряд у відставку.

Попри велику кількість заяв та промов, що лунали зі сцени Майдану від опозиційних лідерів, громадських активістів та літераторів, чітке рішення щодо подальшого плану дій так і не виробили. Єдиний однозначний заклик пролунав від Олександра Турчинова: розширювати Євромайдан.

Відтак колона з кількох десятків тисяч активістів рушила до урядового кварталу, де почалося блокування Адміністрації Президента та зведення барикад і встановлення наметів біля Кабінету міністрів. Тим часом у Маріїнському парку Києва біля Верховної Ради відбувався мітинг, що був організований Партією Регіонів під гаслом «Побудуємо Європу в Україні».

Народні протести відбулися у більшості українських міст. На площі Донецька, Вінниці, Львова вийшли тисячі громадян. У Луганську рекордна для цього міста кількість мітингарів зібралася біля пам’ятника Шевченкові — понад півтисячі. У Дніпропетровську понад три тисячі містян пройшлися ходою. Тернопіль, який оголосив безстроковий страйк, традиційно відзначився багатотисячним Майданом.

О шостій вечора люди з прапорами ВО «Свобода» підійшли до пам’ятника Леніну, що на Бесарабській площі, накинули на нього троси та повалили. Після цього присутні обступили скульптуру, що лежала на землі, і кувалдами розбили її. Гранітний Ленін був встановлений у Києві 5 грудня 1946 року.

О другій годині дня на вхід і вихід були закриті станції метро «Хрещатик», «Театральна» та «Майдан Незалежності» – начебто через мінування. Стурбовані такою поведінкою влади, лідери опозиції закликали жінок і дітей піти з Майдану та підконтрольних мітингарям будівель.

Попри тривожну ситуацію та небезпеку розгону Євромайдану Олег Тягнибок повідомив, що сил для оборони вистачає, і що це не інакше як психологічний тиск з боку влади.

Силовики цієї ночі суттєво потіснили мітингувальників. Наряди військових зі щитами та у касках дослівно випхали людей із урядового кварталу та Банкової. Всю ніч активісти на Майдані тримали варту. Очікуючи розгону, грілися біля діжок, грались у футбол. Тим часом навколо Майдану люди у костюмах рятувальників бензопилами розрізали барикади.

О десятій ранку вкотре оголосили про замінування київського метрополітену. Столичний голова Олександр Попов прокоментував це явище як звичне, мовляв, протягом року сигналів про замінування надходить немало.

Усі президенти незалежної України цього дня зустрілися на Банковій, щоби знайти шлях виходу з політичної кризи. Чинний президент Янукович висловив свою точку зору стосовно євроінтеграційної політики, підкреслив, що у протистояннях між мітингувальниками та силовиками правопорушення були з обох боків.

Увечері, після обговорення кризи в Україні зі спецпредставником ЄС Кетрін Ештон та помічником Держсекретаря США Вікторією Нуланд, Віктор Янукович заявив, що влада діятиме виключно в рамках закону і ніколи не вживатиме сили проти мирних зібрань.

Найслабшою виявилася барикада з боку Європейської площі. Вона не витримала натиску «вевешників». Близько другої ночі протистояння перемістилося на Інститутську. Кількість силовиків збільшувалася щохвилини, але швидкий штурм їм так і не вдався — першими на заваді «Беркута» стали народні депутати від опозиції та найактивніші мітингувальники.

Не лише силовики, але і Євромайдан щохвилини отримував підкріплення. Тисячі киян, хто на власних авто, а хто пішки йшли боронити Майдан Незалежності. До самого ранку «Беркут» намагався взяти штурмом Будинок профспілок, однак впоратися із барикадами та оборонцями так і не зміг. Після невдалої спроби зачистити Майдан спецпризначенці близько дев’ятої ранку намагалися захопити приміщення Київради. Автобуси із силовиками заїхали просто на ґанок. Вони перекрили головний вхід до будівлі. Всередині КМДА залишалось понад двісті мітингувальників. За якийсь час з боку Майдану Незалежності прибула підмога.

За деякий час «Беркут» під прикриттям внутрішніх військ почав вручну трощити барикади. Активісти намагалися захистити основну ділянку з боку Інститутської, протистояння на якій тривало чи не до самого ранку. Врешті «Беркуту» не вдалося отримати перевагу. До сцени буквально над головами доправляли постраждалих.

Кілька тисяч мітингарів перекрили шлях автобусу з іншими силовиками, що прибули на підкріплення своїм колегам. На другому поверсі КМДА відчинилися вікна. Активісти витягнули пожежні гідранти і почали поливати «Беркут». Останнім довелося залишити позиції та поїхати.

З самого ранку на Майдані перебувало вже понад двадцять тисяч людей. Всю ніч і весь день до Києва з’їжджалися люди. З Луцька вдосвіта до столиці вирушили триста автівок. Колони автобусів з Прикарпаття, Львова, Ужгорода, а також окремі мітингувальники зі Східної України — всі вони мобілізувалися та рушили на допомогу київському Майдану.

Після ночі протистояння Євромайдану та спецпризначенців лікарні поповнилися десятками нових пацієнтів. Упродовж дня тисячі мітингувальників на Майдані зводили нові барикади. Вздовж Хрещатика встановили намети та приготувалися до імовірних нападів на свої позиції. Багатометрові барикади з мішків, наповнених снігом, виросли на місці знесених цієї ночі.

Також на Майдані встановили намет-каплицю, яку священники греко-католицької та Української православної (КП) церков домовились вважати міжконфесійною. Надвечір президент зробив заяву. В ній Віктор Янукович запросив усіх представників політичних сил та представників громадськості до загальнонаціонального діалогу за «круглим столом».

Нічні події на Майдані збурили світ. Сполучені Штати назвали дії влади огидними, канадський парламент скликав термінове засідання, щоб вирішити запровадження адресних санкцій проти української влади. Польське МЗС засудило насильство протии демонстрантів. В Брюсселі біля стін Європарламенту на підтримку Євромайдану пройшов мітинг.

Відтак будівля КМДА вже не вміщала мітингувальників. По всьому Хрещатику встановлювалися нові намети, активісти зводили нові барикади та укріплювали вже існуючі. Побільшало людей і в Маріїнському парку — там почали будувати наметове містечко для прихильників влади.

На Європейській площі зводили сцену для провладного мітингу. З регіонів до Києва попрямували десятки автобусів і потягів із бюджетниками та «тітушками». Як вони самі зізнавалися кореспондентам ТСН, ціна питання становила 200 — 350 грн. на добу.

Цього дня відбувся перший «круглий стіл» за участю президента та опозиції. Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок наполягали на відставці уряду. Янукович не погодився. Врешті «круглий стіл» не приніс жодного результату. За фактом підняття на флагштоку біля мерії Черкас прапора Євросоюзу відкрили кримінальне провадження.

Головне управління МВС у м. Києві звернулося з вимогою до телеканалу 1+1 терміново надати інформацію про журналістів та операторів телеканалу, які висвітлювали події 1 грудня у Києві, а також їхні матеріали. Крім того правоохоронці попросили канал 1+1 повідомити персональні данні журналістів ТСН, щоб допитати їх у якості свідків.

Близько ста тисяч людей прибули до Києва з регіонів, аби послухати виступи Миколи Азарова та його однопартійців. Вже о восьмій ранку на Європейській з’явилися перші учасники. Саму площу відгородили від Майдану Незалежності колонами міліції. Мітинг тривав недовго. Вже ближче до обіду провладні активісти розбрелися по центру столиці. Чимало охочих завітали і на Майдан: погрітися та поїсти.

Попри побоювання майданівців стосовно можливих провокацій із боку «тітушок», день минув спокійно. Увечері на Майдані Незалежності усі охочі змогли подивитися виступ гурту «Океан Ельзи», який уперше за дев’ять років зібрався у своєму першому складі.

На всенародному вічі висунули головну вимогу президенту — не підписувати угоду про вступ України до «Митного союзу» під час візиту до Москви 17 грудня. Після того, як політики пішли зі сцени, Народне Віче продовжили громадські активісти.

Активісти сформували ще одну вимогу - цього разу до опозиції: в разі перемоги Євромайдану висунути єдиного кандидата у президенти на перевиборах. У Маріїнському парку продовжував тривати безстроковий мітинг на підтримку влади. У Партії Регіонів заявили, що їх — 80 тисяч. У лавах «антимайданівців» постійна ротація: одних відвозили додому, інші — тільки приїжджали.

На «Антимайдан» продовжували звозити людей з усіх регіонів. Вже встановили понад п’ятдесят наметів. Серед мітингувальників панувала дисципліна та порядок.

Міністр закордонних справ Німеччини Гідо Вестервелле заявив, що двері до Європи для України відкриті і будуть відкритими надалі, тому що більшість українців прагнуть саме до європейського вектора розвитку.

На Майдані запевняли, що саме політичним та економічним суверенітетом розрахувався Янукович з Кремлем за надані Росією кредити та знижку на газ. Як збільшувати потугу Євромайдану та як нарощувати акції протесту — саме таким було головне питання на Майдані.

Також цього дня активістки Євромайдану принесли до Посольства Росії гарбуза. Цим вони висловили свою відмову Путіну і незгоду вступу до Митного Союзу.

Свій вибір на користь Європейського майбутнього активісти Майдану вже зробили. Попри труднощі з доставкою дров та питної води, людей на головній площі України не поменшало. Активісти продовжували укріплювати барикади, а художники-волонтери прикрасили сцену Євромайдану квітами і плакатами.

Художня майстерня Могилянки «Антресоля» презентувала синього євроконя, який, за задумом, має привести Україну до Європи в 2014 році.

Проте у Слов’янську учасників автопробігу очікував пікет Партії регіонів та комуністів — вони перегородили дорогу важкою технікою. Антимайданівці на чолі з головою міста забрали у активістів Євромайдану прапори і завадили проведенню акції.

Верховна Рада ухвалила закон про звільнення від відповідальності учасників масових акцій. Згідно із ним від відповідальності звільнено всіх, хто брав участь в акціях протесту з 21 листопада до моменту набуття чинності закону. Проте президент Янукович не поспішав його підписувати. Відтак у СІЗО та під домашнім арештом залишалися ще десятки активістів.

Громадські організації, які об’єднували людей на Майдані, підписали спільний маніфест. Таким чином вони вимагають розпочати публічні переговори для виходу з кризи між владою, опозицією та представниками громадянського суспільства, яких делегує Рада Майдану.

Під час круглого столу перший віце-прем’єр міністр України Сергій Арбузов сказав, що Україна остаточно не відмовилася від європейського шляху. Активісти кримського Євромайдану ухвалили рішення встановити в Києві навпроти будівлі Київської міської державної адміністрації 10-метрову ялинку.

Євромайданівці у приміщенні КМДА зробили невеликий ремонт, стерши і зафарбувавши образливі написи на стінах і дверях кабінетів керівництва, а також вивезли сміття, що накопичилося через неможливість під'їзду комунальників.

Студенти столичних вузів пройшли ходою від пам'ятника Шевченку до Майдану Незалежності з нагоди місячного терміну, що пройшов після рішення уряду призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Головна новина цього дня – Майдан з місця протестів перетворюється на всеукраїнську громадську організацію. Всеукраїнське об'єднання «Майдан» створили з метою поглиблення, розширення та подальшої координації діяльності Євромайдану.

Також Народне віче підтримало ідею про оголошення головної вулиці столиці зоною, вільною від транспорту. Координатори провладного мітингу в Маріїнському парку цього дня розпустили «Антимайдан». Активістів відправили по домівках святкувати Новий рік. У парку залишили кілька наметів, сцену розібрали.

Цього ж дня Віктор Янукович таки підписав закон про амністію учасників мирних протестів. Відтепер усі кримінальні справи щодо учасників усіх протестів, починаючи з 21 листопада, мають бути припинені, а притягнуті до відповідальності вважатимуться несудимими.

Через фінансові махінації організаторів «Антимайдану» гроші виплатили не всім учасникам провладного мітингу. Відтак чимало з них не мали коштів навіть на дорогу додому. По собі ж «Антимайдан» залишив близько двадцяти тонн сміття. Комунальники скаржилися, що ще довго доведеться відновлювати Маріїнський парк.

Натомість активісти, які перебували у київській адміністрації, повідомили, що постійно підтримують чистоту, крім того, волонтери зробили ремонт: пофарбували стіни, затерли написи на дверях та вставили вікна.

Майдан Незалежності продовжував збирати тисячі мітингувальників, головною вимогою яких надалі залишалася відставка Януковича. Президент, у свою чергу, схвалив прагнення євромайданівців до кращого життя. У своєму виступі він заявив: «Євромйдан… в цьому нічого поганого немає. Це прагнення людей до кращого життя. Нам треба з цього всього зробити висновки, і ми це робимо. Зараз».

Мітингарі були більш ніж переконані, що Тетяна постраждала як через свою громадянську діяльність, адже неодноразово брала активну участь в акціях протесту, так і журналістську, адже відома своїми публікаціями про статки українських високопосадовців.

Більше того, побиття сталося після того, як Чорновол їздила фотографувати будинки міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та генпрокурора Віктора Пшонки. Деякі політики від Партії регіонів відкрито наголошували, що побиття Чорновол вигідне, в першу чергу, Майдану, як «підпитка революції». Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко взяв на особистий контроль кримінальне провадження за побиття Тетяни Чорновол.

Одночасно міліція заявила про зв’язок підозрюваних у побитті Чорновол з опозиційними партіями. На Майдані, попри чутки стосовно обмежених запасів продовольства, вже почали готуватися до новорічних свят.

Активісти запевнили, що запасів вистачає, кухня працює у штатному режимі, а свята пройдуть без будь-яких гастрономічних обмежень.

Активісти Демократичного Альянсу провели пікет під офісом Партії Регіонів. Біля будівлі учасники акції символічно викидали до сміттєвого баку товари, виготовлені на підприємствах, що належать регіоналам.

Цього дня суд обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою чотирьом підозрюваним у справі про побиття журналістки Тетяни Чорновол. Проте лише один з них був безпосередньо на місці подій.

Активісти обклеїли паркан генпрокурора портретами побитої Тетяни Чорновол. Київські студенти прикрасили міст Патона. Півторакілометрову переправу обв’язали жовто-блакитними стрічками.

Побита журналістка Тетяна Чорновол заявила про те, що її побиття могло бути особистою помстою заступника командира київського полку міліції особливого призначення «Беркут» Сергія Кусюка.

Майдан же вирішив діяти більш рішуче вже сьогодні, і від Європейської площі велика колона із автомобілів рушила до Межигір’я — резиденції Віктора Януковича. В цей же час на околиці Києва сформувалася піша хода. За два кілометри до пункту призначення були встановлені міліцейські барикади — суд постановив: ніяких акцій під Межигір’ям аж до 7 січня. Утім колону це не зупинило.

Просунувшись на кілометр, люди зустріли на своєму шляху ще один кордон з правоохоронців, який подолати вони так і не змогли. Одночасно свою оцінку подіям, що відбуваються у країні, дав сам президент. Одною із ключових проблем у державі, зазначив Янукович, є порушення прав і свобод громадян.

Опівдні неподалік від Майдану активісти провели ще одну акцію. Кілька десятків людей прийшли із дзеркалами до міліційного кордону біля урядового кварталу. Активісти пояснили: хотіли, щоб силовики подивилися собі в очі. Під вечір у пам’ять про ті події на Майдані Незалежності запалили свічки.

Громадська рада Майдану, в яку входили представники 80 громадських організацій та ініціатив, закликала опозиційних лідерів до 10 січня 2014 року визначитися з єдиним кандидатом в президенти від опозиційних політсил.

Відтак, німецька рок-група «Scorpions» висловила свою підтримку активістам Майдану, а учасники групи Gogol Bordello різними мовами заявили: «Люди повинні мати право вибирати. Респект, Майдан!». Цього дня у Донецьку активісти Євромайдану пікетували будинок українського бізнесмена Ріната Ахметова і закликали його припинити фінансувати «кривавий режим».

Мітингувальники закликали зустріти Новий Рік на Майдані тверезими. Людей напідпитку або тих, хто приноситиме із собою спиртне, на територію Майдану не пускатимуть. Ближче до новорічного вечора лави охоронців Євромайдану посилили та дали їм настанови: охороняти Майдан, не пускати нетверезих та людей із пляшками.

Попри те, що людей на головній київській площі значно поменшало, життя у протестному містечку продовжувало вирувати. Багато хто поїхав на різдвяні свята додому, але забезпечення дровами та провіантом не припинилося. Не зменшилася й кількість самооборонців. Майдан у перші дні року був налаштований рішуче і готовий відбити будь-яку атаку.

Українські націоналісти вшанували сто п’яту річницю Степана Бандери. Вдень центральними вулицями столиці пройшлися маршем представники організації «Правий сектор», а надвечір смолоскипну ходу влаштували «свободівці».

Депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс, яка зустрічала Новий Рік у Києві на Майдані Незалежності, впевнена, що майбутній розвиток європейської демократії залежить, в тому числі, і від подій на Євромайдані.

Олег Тягнибок заявив, що виконуючий обов'язки голови Київської міськдержадміністрації Анатолій Голубченко сьогодні провів екстрену нараду, на якій заборонив комунальникам вивозити сміття з Майдану Незалежності.

Даїшники навідувались до помешкань активістів та викликали їх у відділки. У ДАІ пояснили: головними порушеннями під час усіх автопробігів були відмови зупинитися, рух у колоні більш ніж п’яти автомобілів та несанкціоновані зупинки, що створювали перешкоди для руху.

Більше тисячі майданівців пікетували управління ДАІ в Києві. Люди протестували проти переслідування учасників Автомайдану, а також вимагали від керівництва ДАІ припинити блокаду Майдану Незалежності.

У Харкові співробітники міліції затримали координатора місцевого Євромайдану. Його звинуватили у розповсюджені порнографії. У Тернополі ж невідомі підпалили автомобіль голови спеціальної депутатської комісії із захисту громадянських прав Богдана Попадина, який неодноразово ставав на захист учасників Євромайдану.

Мітингувальники на головній площі столиці запросили киян та гостей міста зустріти Різдвяні свята разом. Активісти очікували, що святкувати Різдво на Майдан приїдуть кілька сотень тисяч людей з усієї України.

Близько сотні учасників донецького Майдану тримали прапори України та ЄС, вимагали відставки президента Віктора Януковича і скандували «Ні диктатору», а також «Донбасс, нам гонят порожняк». Також цього дня ще одна колона автомайданівців вирушила до маєтку Віктора Януковича у Межигір’ї.

Народний депутат України Петро Порошенко заявив, що нинішній Майдан в Україні, на відміну від акцій протесту 2004 року, еволюціонував, а його учасники більш зріло і виразно розуміють, чого вони хочуть і як цього слід добиватися.

До десяти тисяч людей прийшли на Майдан Незалежності відсвяткувати Різдво. Активісти напекли понад дванадцять тисяч пампушок. Польові кухні безперестанку готували святкову їжу, а зі сцени окрім політичних виступів лунали різдвяні колядки. О десятій вечора розпочалося різдвяне богослужіння, а до ранку публіку традиційно розважала Руслана.

«Сменил Андрея Парубия с сегодняшнего вечера на Майдане - исполняю обязанности коменданта. В Вашем распоряжении! Надеюсь, что справимся некоторое время без Андрея. Хоть и трудно, и не хотелось отпускать. Ведь какой Майдан без Парубия». Арсен Аваков

Нам реба трохи часу, і ця команда, яка буде представлена, вона буде відповідати вашим інтересам... Не справа, хто буде сидіти в якому кріслі, а що буде далі, коли ми виграємо президентські вибори, а ми їх виграємо.
Арсеній Яценюк

Лідери опозиції пообіцяли найближчим часом оприлюднити програму дій. Вони також закликали мітингувальників «набратися трохи терпіння і мудрості».

Сенат США прийняв резолюцію про підтримку українського народу. У документі зазначається, що в разі подальшого насильства щодо мирних демонстрантів США будуть вимушені вжити санкції проти українських чиновників.

Близько сотні активістів Євромайдану пікетували Міністерство внутрішніх справ з вимогою оприлюднити попередні результати розслідування справи про побиття Тетяни Чорновол та інших протестувальників.

Врешті, думки Майдану розділилися: частина виступала за необхідність висунення єдиного кандидата, інші ж вважали, що ця вимога не на часі. Окрім цього люди Євромайдану втомилися очікувати конкретних дій від лідерів спротиву.

Народні депутати від опозиції зустрілися з главою Департаменту ДАІ через конфлікт з Автомайданом. Опозиціонери пообіцяли керівництву Державтоінспекції відповідні заходи на тиск з боку правоохоронців щодо учасників акцій протесту.

Під стінами суду зібралися пікетувальники, що прийшли підтримати «терористів», але були побиті та грубо витіснені силовиками. Саме тоді розгнівані неправомірним застосуванням сили майданівці висунули вимогу відкрити обличчя спецпризначенців, що били мирних мітингарів.

Протистояння на проспекті Перемоги, неподалік від суду, тривало до третьої ночі. Кілька разів спалахували сутички. В одній із них розбили голову Юрію Луценку, який також намагався переконати «беркутівців» зняти маски.

Всього ж за цю ніч постраждало 17 активістів і двадцять працівників міліції. Побитого «Беркутом» Юрія Луценка зі струсом мозку та закритою черепно-мозковою травмою госпіталізували.

У Харкові кількадесят молодиків штурмували автокефальну православну церкву, в якій проходив всеукраїнський Форум євромайданівців. Активісти атаку відбили, а самих нападників затримали бійці підрозділу «Грифон».

У цей день у Маріїнському парку знову активізувався Антимайдан. Навколо парку звели високі металеві паркани, встановили польові кухні та намети. Один із організаторів провладного мітингу заявив: тут перебувають не випадкові люди, а громадська організація «За порядок». Всього ж до Маріїнського парку очікувалося прибуття понад десяти тисяч осіб.

У МВС заявили, що дії «Беркута» в ніч з 10 на 11 січня під стінами Святошинського суду були правомірними. Більше того, міліція і конвойні служби мали повне право застосовувати проти мітингувальників вогнепальну зброю.

Перед будівлею Верховної Ради відбувся мітинг Партії регіонів. На мітингу були присутні понад 1000 осіб, які тримали в руках прапори Партії Регіонів та державні прапори України.

Заступник міністра внутрішніх справ В. Ратушняк зазначив, що в ситуації, яка склалася біля будівлі Святошинського суду, співробітники міліції діяли в рамках своїх повноважень і відповідно до закону «Про міліцію». Також він заявив, що правоохоронці не завдавали тілесних ушкоджень екс-міністру внутрішніх справ Юрію Луценку.

Адвокат Булатова висловив підозру, що статус підзахисного можуть перекваліфікувати — зі свідка на підозрюваного. Попри атмосферу свята, яка панувала у цей день на Майдані Незалежності, охорону Євромайдану посилили.

Відтепер самооборона почала більш прискіпливо придивлятися до перехожих та автомобілів, що заїжджали на територію протесного містечка. У комендатурі заявили: такі дії викликані через загрозу силового розгону, який нібито запланований на 16 січня.

У Державтоінспекції запевнили, що це не переслідування, і політика тут ні до чого. Джерела Євромайдану повідомили: цієї ночі може відбутися штурм, який має початися через бійку всередині Майдану.

Активісти наголосили, що до штурму та провокацій готові. У Міністерстві внутрішніх справ запевнили: інформація про можливий штурм Майдану Незалежності не відповідає дійсності.

Автори законів депутати від «Партії Регіонів» Володимир Олійник та Вадим Колісніченко впевнені, що цими законами вони наближають Україну до європейських стандартів. На думку ж експертів ухвалене рішення відкриває шлях до масових репресій проти мирних громадян, адже фактично забороняє не лише свободу зібрань, але й свободу пересування.

Про рішучу незгоду з прийняттям цих законів заявили як активісти Євромайдану, так і лідери опозиції. Держдепартамент США закликав президента Януковича ветувати ці закони, а Вікторія Нуланд заявила про можливі санкції проти українського керівництва.

Також цього дня журналісти та активісти Євромайдану вирушили колоною від будівлі київського Головпоштамту до Адміністрації президента на вулиці Банковій. Мітингувальники поклали траурні вінки біля кордону міліції, яка охороняла підхід до Адміністрації.

Акція символізувала прощання з демократією і свободою слова через прийняття 16 січня у Верховній Раді законів, що обмежують права і свободи громадян.

«Влада показала, чого вона найбільше боїться. Наприклад, пікетування житла, Інтернету, який вони хочуть заборонити, сім-карти, які повинні бути тепер контрольовані. Усе це означає тільки одне – влада валиться і нам треба продовжувати». Олег Тягнибок

Тим часом на Майдані все більше наростало невдоволення лідерами опозиції, а самі майданівці зазначили, що для початку рішучих дій лідери їм не потрібні.

Арсеній Яценюк зі сцени заявив про необхідність створення Народної Ради з числа опозиційних депутатів парламенту. На вимогу Майдану назвати єдиного лідера спротиву Яценюк оголосив: «Тут є лідер. Це український народ». Саме тоді частина людей з Євромайдану вирішили пройти до будівлі Верховної Ради, щоб висловити свій протест, проте шлях їм перекрили силовики.

Близько 15:00 радикально налаштована група спробувала взяти штурмом кордон охорони урядового кварталу. Протестувальників намагався стримати Віталій Кличко. Він закликав до миру і спокою. У відповідь активісти обсипали лідера «Удару» сумішшю із вогнегасника.

Унаслідок зіткнень було підпалено автобуси «Беркута», а самих бійців закидали камінням та петардами. Силовики застосували спецзасоби і водомет. З боку протестувальників у хід пішли «коктейлі Молотова» та бруківка. Опозиційні лідери одразу ж назвали події на вулиці Грушевського провокацією.

Протистояння біля стадіону «Динамо» на вулиці Грушевського тривало всю ніч. З боку «Беркута» протестувальників постійно закидали світло-шумовими гранатами, снарядами із сльозогінним газом, відстрілювали гумовими кулями, водомети безперебійно лили воду.

Генеральний прокурор України Віктор Пшонка закликав негайно припинити протистояння, а народний депутат Вадим Колесніченко заявив, що сутички на Грушевського організували західні спецслужби. Міліція заявила про мільйонні збитки, сотні поранених і шістдесят госпіталізованих спецпризначенців.

Тим часом по всій Україні активісти Євромайдану блокували частини із силовиками. У Львові, Ужгороді та Івано-Франківську виїзди із місцевих частин внутрішніх військ були заблоковані. Влада і опозиція розпочали переговори щодо владнання ситуації в країні.

Головні вимоги представників Євромайдану: негайне виведення «Беркута» з урядового кварталу, оголошення дострокових президентських та парламентських виборів, розпуск уряду Азарова і створення технічного Кабміну на перехідний період. З владного боку пообіцяли ці вимоги передати президенту. Сам Янукович звернувся до співвітчизників.

Надвечір у протистоянні на Грушевського налічувалося понад 250 потерпілих. Першу допомогу надавали лікарі-волонтери. У більшості постраждалих — контузії, отруєння газом та осколкові поранення. Активісти відступати не збиралися.

О пів на восьму ранку кілька священиків, ставши у нейтральному коридорі між силовиками і мітингувальниками, призупинили протистояння. Вогонь з обох боків припинився. За даними міліції у сутичках на Грушевського постраждало 163 правоохоронців.

Серед мітингувальників кількість тих, хто отримав поранення — значно більша, проте протестуючі боялися звертатися до лікарів через загрозу арештів і викрадень. З лікарні Києва невідомі вже викрали травмованого активіста Юрія Вербицького та Ігоря Луценка, який привіз постраждалого.

Від початку протистояння на кордоні урядового кварталу постраждали понад 50 журналістів. Як стверджували самі представники ЗМІ, «Беркут» навмисне цілився саме у репортерів.

На відміну від вулиці Грушевського на Майдані Незалежності, здавалося, панував спокій. Зі сцени лунала музика, люди прибирали сніг, готувалися до наступного віча.

Близько 8-ї ранку «Беркут» пішов у атаку, почав розбирати барикаду й затримувати людей. О пів на дев'яту протестувальники перейшли в контрнаступ і повернулись на попередні позиції. Близько 11-ї години кілька тисяч спецпризначенців знову розпочали масований наступ і відтіснили мітингарів аж до Європейської площі.

Проте за кілька годин активісти знову контратакували, посунули штурмовиків за спалені автобуси й розвели багаття із автомобільних шин. Цілий день сотні активістів підвозили на Грушевського гумові покришки. Саме димова завіса стримувала силовиків від штурму. Неподалік Борисполя знайшли тіло викраденого з лікарні активіста Вербицього.

Цього ж дня, близько 14-ї години, розпочалася зустріч президента Віктора Януковича з очільниками опозиції. Після тригодинних перемовин опозиціонери вийшли пригнічені та не дали жодних коментарів. Вже на Майдані під час всенародного віча вони оголосили про ультиматум президентові Януковичу: відставка та розпуск Кабміну. На це вони дали Януковичу 24 години.

За результатами штурмів на Грушевського «Беркут» затримав понад 70 активістів. Більше 20 зникли безвісти. Медики неофіційно підтвердили, що під лікарнями чергують силовики в цивільному.

У мережу потрапило відео, як на вулиці Грушевського у таборі силовиків роздягнутого чоловіка зі слідами побиття змушували фотографуватися. Ім’я чоловіка — Михайло Гаврилюк. 21-го затриманого активіста з Грушевського «Беркут» вивіз у невідомому напрямку. Їх роздягнули, побили, а потім багато годин тримали у автозаку. Протягом ночі «Беркут» і «тітушки» влаштували полювання на автомайданівців.

На самих барикадах Грушевського бойові дії не припинялися ні вночі, ні вранці. Проте ближче до обіду опозиційні сили попросили мітингувальників утриматись від зіткнень. Мали початися нові переговори з Януковичем, і Віталій Кличко, який прибув на місце протистояння, закликав до перемир’я, аж поки не закінчаться перемовини з президентом. Мітингувальники погодились.

Після п’ятигодинних переговорів опозиційна трійця пішла радитися з громадськістю на Майдан Незалежності. Лідери опозиції заявили, що президент погодився на певні поступки: амністують усіх учасників заворушень, припинять переслідування, звільнять заручників. Головне — припинити протистояння.

Люди з Грушевського у грубій формі відповіли опозиціонерам, що більше не вірять ані владі, ані лідерам Майдану. Цього четверга безслідно зник один з лідерів Автомайдану Дмитро Булатов. Востаннє він виходив на зв’язок 22 січня. Неспокійно було і в регіонах. Протестувальниками були зайняті Львівська, Рівненська, Тернопільська та Черкаська обласні державні адміністрації.

В швейцарському Давосі цього дня редактор ТСН Людмила Маркиз, її сестра та друг спробували пікетувати благодійний прийом, який Віктор Пінчук влаштував на Економічному Форумі. Вони розгорнули плакати з фотографіями жертв Євромайдану.

«Акція тривала не більше хвилини. Нас схопила поліція і єдиний, хто за нас заступився, був Петро Порошенко», - розповіла Людмила ресурсу swissinfo після акції.

Майданівці, що постійно перебували у центрі столиці, були налаштовані рішуче і відмовлялися слухати опозиціонерів, які закликали зупинити протистояння.

Народ на Майдані проголосував за вихід із перемовин із президентом й відмовився звільняти вулицю Грушевського. Відтак, Арсеній Яценюк зі сцени оголосив Грушевського територією Майдану.

Мітингувальниками була зведена нова барикада на вулиці Інститутській, а також захоплено будівлю Міністерства аграрної політики. Все для потреб революції — пояснили мітингарі.

Після двадцятигодинного перемир’я біля стадіону «Динамо» знову розпочалося зіткнення між активістами та силовиками. Причиною стали постріли гумовими кулями з боку спецпризначенців. Після цього у правоохоронців полетіло каміння та «коктейлі Молотова».

Силовики зі свого боку повідомили про захоплення активістами двох своїх співробітників та про одного з ножовим пораненням. Тим часом події перед урядовим кварталом розгорталися далі: вогонь, барикади, «коктейлі», гранати.

Активісти руху «Спільна Справа» захопили будівлю міністерства енергетики. Також залишалися захопленими облдержадміністрації у дев’яти обласних центрах України. Облога тривала у чотирьох містах: Полтаві, Чернігові, Ужгороді та Луцьку. В Оболонському суді заарештували 14 автомайданівців. Більшість із них були сильно побиті. Попереду на них чекали 2 місяці СІЗО.

На Європейські площі під будівлею Українського дому почали зводити барикади. Розпочалися облога та штурм будівлі. О четвертій ранку 26 січня силовики, які виявились солдатами Внутрішніх військ, покинули приміщення. Українській дім став територією Євромайдану. Також цього дня панихида за загиблим мітингувальником Михайлом Жизневським зібрала тисячі людей.

Численна колона людей пройшлася від Михайлівського собору до барикад на вулиці Грушевського. Загиблого провели в останню дорогу під вигуки «Героям Слава!». За результатами одного тижня протистоянь на вулиці Грушевського десятки активістів затримані та зниклі безвісти, понад півтисячі мітингарів та вісімдесят журналістів отримали поранення різних ступенів тяжкості, офіційно загиблих четверо.

Офіційний Майдан відмежувався від захоплення Міністерства юстиції. Врешті активісти «Спільної Справи» залишили будівлю. Цього дня Шевченківський суд Києва звільнив лідера «Дорожнього контролю» Андрія Дзиндзю, якого підозрювали у заворушеннях на Банковій першого грудня.

Журналісти вийшли з пікетом на Грушевського і звернулися до силовиків не стріляти у них. За словами представників преси, спецпризначенці спеціально обирають їх мішенями. Ті, хто побував на війні, стверджували, що навіть у гарячих точках не буває такої кількості поранених медійників.

Арсеній Яценюк так і не погодився на пропозицію президента очолити уряд, а Віталій Кличко заявив, що допоки президентом залишається Янукович, ні себе, ні членів своєї партії у складі уряду не бачить. Виконуючим обов’язки прем’єр-міністра став Сергій Арбузов.

Також цього дня на позачерговій сесії Верховної Ради скасували «диктаторські закони Колісниченка-Олійника». На майданах по всій країні активісти заявили, що відставка Азарова нічого не змінює, і вони не розійдуться, аж поки у відставку не подасть сам Янукович.

Згідно , з вчорашніми домовленостями опозиції та генеральної прокуратури опозиція зобов’язалася звільнити адмінбудівлі в обмін на звільнення арештованих.

Тим часом у Верховній Раді з тривалими перервами та перемовинами депутати другий день поспіль шукали вихід із політичної кризи. Опозиція запропонувала законопроект про амністію без будь-яких умов, натомість регіонали наголошували, що готові проголосувати лише за умови, якщо Майдан звільнить усі адмінбудівлі.

Про десятки зниклих повідомляли у Черкасах, Вінниці, Дніпропетровську. Також шукали людей у Кіровограді, Запоріжжі. Доля понад трьох десятків євро активістів по всій Україні залишалася невідомою. У райвідділках і лікарнях інформацією про затриманих ділилися неохоче.

Вночі температура опустилася до рекордних мінус 25 градусів. Деякі мітингувальники з переохолодженнями та обмороженнями подалися до медичної частини Майдану.

Віктор Янукович заявив про те, що влада зробила все можливе для припинення кризи. Закон про амністію протестувальників не підтримали самі протестувальники. Активісти стверджували, що визнати закон про звільнення учасників протистояння — означає погодитися, що вони злочинці.

Дмитро Булатов вийшов на зв’язок і повідомив, що його викрали і катували невідомі. Після тижня катувань його вивезли за місто і викинули з машини. Булатов дістався села Вишеньки Бориспільського району і вже звідти попрохав про допомогу. За словами Дмитра Булатова його допитували про організацію протестів та очолюваний ним Автомайдан. Цього ж дня Дмитро був госпіталізований до клініки «Борис».

Водночас члени «Правого сектора» заявили: якщо заручники влади не будуть відпущені, вони залишають за собою право на адекватні самостійні дії, що виходять за рамки Конституції.

Проте комендант Євромайдану Андрій Парубій сказав, що ніяких самостійних дій не буде, оскільки він координує дії всіх загонів самооборони Майдану. Міліція висунула одну з версій зникнення Дмитра Булатова: інсценування викрадення з метою провокації, щозмогло б викликати певний резонанс суспільства.

Міністерство внутрішніх справ заявило, що на Євромайдані ловлять, а потім катують міліціонерів. Зокрема у підвалі захопленого мітингувальниками КМДА катували та допитували майора міліції. Активісти були обурені такою інформацією та запевнили, що приміщення Київської міської адміністрації — це культурний центр Майдану, і будь-які звинувачення відкинули.

Культурним центром активісти зробили і Українській дім. Відтак волонтери почали формувати бібліотеку, яка уже налічувала тисячі примірників.

У Москві цього дня пройшов багатотисячний марш на підтримку українців. Російська міліція повідомила про 2 тисячі мітингарів. Організатори ходи — про 15 тисяч.

Міністерство внутрішніх справ попросило Кабмін видати силовикам реактивні вогнемети «Джміль». МВС пропонує внести їх до переліку спецзасобів, які застосовуються міліцією під час охорони громадського порядку. Проект цієї постанови оприлюднило «Дзеркало Тижня».

Представник афганців Олег Міхнюк заявив, що вони зневірилися у політиках і вирішили домовлятися з владою самостійно. Андрій Парубій заявив про те, що майданівці готові звільнити вулицю Грушевського, якщо їхніх побратимів випустять з-під арешту.

«На даному етапі ми вважаємо, що навіть звільнені під домашній арешт, коли людина повертається в сім’ю, це вже великий крок у виконанні наших вимог».
Андрій Парубій

Голова МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що в Україні зберігається тенденція до стабілізації політичної ситуації, але є дуже багато поганих сценаріїв, які, можливо, готує влада.

«В Україні є вузька стежка, якою можна вийти до нового уряду, який стабілізує ситуацію, відновить керованість, впровадить реформи, отримає міжнародну допомогу, але більш вірогідні погані сценарії, в тому числі й апокаліптичні». Радослав Сікорський

Одночасно генеральний прокурор України Віктор Пшонка заявив, що закони про амністію можуть скасувати, якщо активісти не звільнять вулиці та адмінприміщення.

На Майдані відгуляли перше революційне весілля. Молодятам Юлії та Богдану влаштували урочисту церемонію у Колонній залі КМДА.

Під час вибуху постраждало двоє активістів, серед них двадцятирічний львів’янин, якому лікарям довелось ампутувати ліву руку. У Києві відбулася зустріч між Віктором Януковичем та заступником держсекретаря США Вікторією Нуланд. Предмет розмови — звільнення затриманих, переговори з опозицією та конституційна реформа.

Президент наголосив, що затриманих звільнятимуть швидше, він готовий до нових перемовин з опозиційними лідерами, а також, що він є прихильником конституційної реформи.

Оголосили про мобілізацію загонів народної самооборони у регіонах. Туди зі столичного Євромайдану направлятимуться сотники, які набиратимуть активістів до цих загонів. В інших містах України на противагу євромайданам українська влада скликала свої мітинги з бюджетниками та «тітушками».

У Донецьку козаки і активісти з георгіївськими стрічками силою виштовхували майданівців зі своїх мітингів. У Дніпропетровську ходою пройшлися сотні жінок, які барабанили у відра, каструлі та бубни, вимагаючи припинити застосування сили проти євромайданівців.

Акція на підтримку Євромайдану пройшла також і в Амстердамі. Майже сімдесят людей вийшли із закликами провести розслідування нападів на демонстрантів в Україні і покарати винних у застосуванні сили до мирних протестувальників.

Садимся сегодня в такси. На переднее сидение – оператор с камерой, не говорящий ни по-украински, ни по-русски. На заднее – трое без камер, но трындящие без умолку про стримы, синхроны и прочее ашопокартинке. Таксист (настороженно): «А вы с какого канала?»...
Л. Маркіз

Віталій Кличко закликав Віктора Януковича на публічні дебати на Майдані. Натомість Арсеній Яценюк озвучив базові положення проекту нової Конституції. В Сумах учасники народного віча що відбулося на площі Незалежності, виступили проти федералізації України.

«Янукович мне предлагал: Виталий, я вызываю тебя на публичные дебаты. Я согласился. И я хочу пригласить в следующее воскресенье Януковича сюда, на Майдан, на дебаты. И пусть он услышит, что о нем думают люди».
Виталий Кличко

Уже 17 лютого так званий закон про амністію перестане діяти, а щонайменше 266 активістів Євромайдану попереджені про підозру скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів. За це їм загрожує до п’ятнадцяти років за ґратами.

Тим часом у Черкасах тривали суди над євромайданівцями. 66 активістів звинувачувалися в організації або участі у двох штурмах облдержадміністрації наприкінці січня.

Імпровізований «цвинтар» майданівці створили на честь загиблих активістів, проте по інший бік барикад це розцінили як психологічний тиск на правоохоронців. Разом із «солдатськими матерями» були і представники Антимайдану. Самооборона Майдану пікетувала столичний суд Подільського району. Кілька десятків хлопців зі щитами та палицями зібралися під стінами суду, де обирали запобіжні заходи для чотирьох «афганців», активістів Майдану.

За висновком держобвинувачення, вони побили чоловіка та вимагали в нього чотирнадцять тисяч гривень. Адвокат підозрюваних стверджував, що це була підготовлена провокація, мовляв, «афганці» упіймали цього чоловіка, коли той крав гроші зі скриньки для пожертв. Врешті суд відпустив підозрюваних під домашній арешт.

Прокуратура наголосила, що звільнення активістів під домашній арешт — це ніщо інше, як значний крок до мирного врегулювання конфлікту. Київська прокуратура закрила справу проти колишнього столичного голови Олександра Попова та заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича за розгін мирних демонстрантів у ніч проти 30 листопада.

Активісти харківського Євромайдану провели пікет у рамках всеукраїнської акції «Бойкот Партії регіонів». З гаслами не купувати продукцію, на якій заробляють депутати провладної партії, мітингувальники пікетували один з магазинів, що належить «регіоналам».

Фюле також зустрівся з пораненими мітингарями та правоохоронцями. Єврокомісару провели екскурсію Майданом. Він закликав владу припинити переслідування активістів та розпочати розслідування побиття майданівців і застосування тортур правоохоронцями.

Президент закликав оголосити 9 березня днем національного примирення. Він заявив, що влада розпочне з чистого аркуша відносини зі стратегічними партнерами, а всередині країни має встановитися надійний мир. Столична прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо незаконного створення в Києві воєнізованих формувань і доручила його подальше розслідування міліції.

Частина Майдану оголосила готовність піти з Грушевського і навіть звільнити будівлю КМДА, проте з умовою закрити всі кримінальні провадження. Інші ж мітингувальники побоюються, що після звільнення вулиць та будівель репресії проти них знову розпочнуться.

У своєму інтерв'ю Янукович натякнув, що у влади є достатньо сили, щоб поставити всіх її опонентів «на місце».

Активісти Майдану воїни-афганці висловили готовність стати спостерігачами в переговорному процесі з урегулювання політичної кризи між опозицією і владою.

На Грушевського мітингувальники почали розбирати барикади. Сполучені Штати схвально поставились до оголошення про звільнення в Україні всіх затриманих євроактивістів та високо оцінили рішення опозиції звільнити захоплені адміністративні будівлі.

Такою ж була і головна вимога майданівців на Народному вічі: закрити всі 2000 справ проти активістів Євромайдану. Також на Майдані було вирішено у вівторок, 18 лютого, піти у мирний наступ до Верховної Ради. Протестувальники виконали частину умов, передбачену законом про амністію.

Будівлі державних адміністрацій почали звільняти у кількох областях. Також у столиці звільнили приміщення КМДА, проте ситуація довкола залишалася напруженою. Кілька сотень активістів самооборони Майдану чергували біля звільненої будівлі. В разі не виконання обіцянок владою мітингарі погрожували повернути собі контроль над приміщенням. Також на вулиці Грушевського майданівці розібрали частину барикад.

Цього дня з бази розшуку міліція прибрала прізвища майже десяти активістів Євромайдану. Серед них — лідери Автомайдану Дмитро Булатов та Сергій Коба, автомайданівець Анатолій Гриценко, очільник організації «Спільна справа» Олександр Данилюк та активісти черкаського Євромайдану.

ВО «Майдан» закликав усіх небайдужих долучитися до «мирного наступу» під стіни Верховної Ради з вимогою негайно ухвалити всі необхідні рішення для виходу з кризи. Зокрема, мова йшла про повернення Конституції зразка 2004 року, яка б унеможливила концентрацію влади у руках однієї людини. Про свої наміри взяти участь у мирній ході підтвердили активісти Майдану, деякі громадські та студентські організації.

О десятій ранку акція біля Маріїнського парку переросла у сутичку між прихильниками влади та майданівцями. «Тітушки» кидали каміння з-за спин «Беркута», спецпризначенці відкрили вогонь зі зброї: у хід ішли гумові кулі та гранати. З обох боків почали з’являтися полонені: майданівці, «тітушки», міліціонери.

Водночас на Інститутській загорілися вантажівки, що слугували барикадами для правоохоронців. Тут уже стріляли з рушниць та пістолетів. Тоді ж мітингувальники було захопили й підпалили головний офіс Партії регіонів. Спецпризначенці перегрупувалися та пішли у масований наступ.

Велику кількість мітингарів було загнано у прилеглі до урядового кварталу двори будинків. Силовики та озброєні вогнепальною зброю й арматурою «тітушки» добивали тих, хто не встиг утекти. Мітингувальників саджали в автозаки без номерів і вивозили у невідомому напрямку.

Активісти Майдану зайняли перший поверх Будинку офіцерів, що був переобладнаний у тимчасовий польовий медпункт. Саме туди зносили велику кількість людей, які зазнали травм, і саме там з’явилися перші загиблі.

Карети швидкої допомоги не встигали відвозити всіх поранених. Сотні постраждалих з черепно-мозковими травмами і навіть вогнепальними пораненнями були доставлені до лікарень Києва.

О 16:00 було закрито всі станції метро — нібито через загрозу терористичного акту. Буквально за півгодини все місто зупинилося у величезних заторах.

По обіді силовики пішли у наступ на мирну ходу. З боку вулиць Інститутської та Грушевського, зачищаючи прилеглі квартали, вони відтіснили мітингарів безпосередньо до Майдану Незалежності. Були спалені найближчі до вулиці Інститутської намети.

Зі сцени опозиційні лідери закликали «Беркут» зупинитися та не йти проти власного народу, а сотні самооборони — стати під барикадами й готуватися до штурму. Під час денних сутичок у центрі столиці постраждали і журналісти ТСН. Було розтрощено дві камери, одну відібрали.

Під час зйомок командою ТСН на кореспондента Аллу Хоцянівську напали люди з кийками, в оператора вибили з рук камеру, саму Аллу побили. Всього ж під час протистоянь у центрі постраждало понад тридцять журналістів.

Силовики оголосили протестувальникам ультиматум. Міністерство внутрішніх справ та Служба безпеки вимагали припинити протесні дії до 18:00, інакше обіцяли вдатися до жорстких дій.

Штурм розпочався. З боку Європейської площі під’їхав БТР, що намагався пробити одну з барикад, але врешті був закиданий «коктейлями Молотова» і спалений. Надвечір з табору спецпризначенців у мегафон закликали жінок та пенсіонерів залишити територію Майдану. Близько 20:00 силовики пішли у наступ з водометами, БТР-ми та всіма можливими спецзасобами.

Всю ніч майже двадцять тисяч людей обороняли Майдан. По всьому периметру, де відбувався штурм, палали намети. Аби зупинити «Беркут», мітингарі палили шини, дерев’яні конструкції, лави.

Близько 22:00 силовики захопили Будинок профспілок, в якому перебували сотні поранених. Під час штурму будівля зайнялася. Активісти Майдану та рятувальні служби намагалися витягати людей з вогняного полону.

Протягом ночі силовики ще кілька разів намагалися взяти штурмом Майдан, проте результатом стали лише сотні поранених та десятки загиблих з обох боків. Скільки людей згоріло живцем у Будинку профспілок, достеменно не відомо.

В то й же час по всьому центру Києва безчинствували «тітушки», які стріляли з вогнепальної зброї по каретах швидкої допомоги і випадкових майданівцях, нападали на простих перехожих, журналістів.

Проте за неофіційною інформацією у моргах столиці перебувало понад 30 невпізнаних тіл. Чимало поранених привезли до Михайлівського собору, в якому облаштували лазарет та хірургічне відділення, обладнання для якого кияни зібрали за кілька годин.

На 20-те лютого Віктор Янукович оголосив день жалоби за загиблими у протистояннях. Також президент звинуватив опозиційних лідерів у тому, що вони перейшли межу, закликавши людей до зброї. Тим часом спецпризначенці взяли у кільце Майдан Незалежності. Головними позиціями «Беркута» лишалися стела, вулиці Інститутська та Хрещатик з боку Європейської площі.

Близько полудня євромайданівці зайняли Головпоштамт, Консерваторію та будівлю комітету держтелерадіо. Силовики безперервно поливали барикади Майдану водою та кидали світло-шумові гранати. У відповідь від мітингарів летіла бруківка. Зрештою, на Майдані тривало відносне перемир’я.

Вже увечері Янукович знову зустрівся із опозиційними лідерами, сторони домовилися про паузу в протистоянні. Було оголошено про перемир’я, крім того, Янукович запевнив, що штурму Майдану з боку силовиків не буде.

Цього дня майже в усіх областях відбулося зіткнення активістів з між силовиками та чиновниками. На Заході масово захоплювали адмінбудівлі, на Сході – мовчазні протести або сутички.

У Хмельницькому ахопили будівлю облдержадміністрації та взяли в облогу прокуратуру. У Луцьку і Житомирі будівлі ОДА також були захоплені. У Сумах активісти розгромили офіс Партії Регіонів.

Надійшла інформація з крайніх барикад: силовики обстрілюють майданівців із вогнепальної зброї. Близько десятої активісти захопили Жовтневий палац та Українській дім. До готелю «Козацький» масово зносили поранених, тут же працювали і лікарі, надаючи першу допомогу. Вцілілі стверджували, що силовики вели по них прицільний снайперський вогонь.

Обстріл відбувався впродовж передислокації сил спецпідрозділів і протестувальників, які на руках виносили поранених з лінії вогню. Об одинадцятій годині до готелю «Козацький» почали приносити перших загиблих з проникаючими кульовими пораненнями. Тут же на Майдані Незалежності застрелених відспівували.

Зі сцені Майдану ведучі закликали мітингарів не виходити за периметр барикад на Грушевського та біля Жовтневого палацу. Щохвилини з Майдану від’їжджали карети швидкої допомоги та приватні авто з пораненими. Біля моргів та лікарень не вистачало місця для швидких.

У той самий час тисячі киян прибували на допомогу на Майдан Незалежності та до міських лікарень: привозили ліки, їжу, необхідні речі. Крім того біля лікарень чергували загони самооборони, аби не віддавати потерпілих правоохоронцям. Вже на чотирнадцяту годину число загиблих досягло 35 осіб, а ближче до 17-ої — понад 60.

Столицю цього дня охопили паніка. На заправках утворилися кілометрові черги, а у супермаркетах — порожні полиці. Біля банкоматів також були величезні черги, однак готівки на всіх не вистачало. Люди масово почали виїжджати з Києва — утворилися затори.

Ближче до обіду про вихід з Партії регіонів заявив голова КМДА Володимир Макеєнко. Про перехід на бік Євромайдану заявили силовики Львівської області, а також СБУ Закарпаття. Бійці Івано-Франківського батальйону внутрішніх військ віддали активістам місцевого Євромайдану усе своє захисне спорядження.

Одинадцять автобусів з «тітушками», що прямували з півдня країни, затримали на Черкащині. Транспорт зупинили, а пасажирів відправили пішки в зворотному напрямку.

Для обговорення ситуації у столиці близько сімнадцятої години народні депутати почали збиратися у Верховній Раді. О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Згідно з постановою силовики мають піти з центру столиці та повернутися у місця постійної дислокації. Всі затримані активісти мають бути звільнені.

Проте Майдан сприйняв рішення Парламенту з недовірою. Протестувальники зварювали протитанкові «їжаки», укріплювали барикади, запасалися «коктейлями Молотова». Ближче до півночі Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок, Віталій Кличко пішли з Верховної Ради на переговори з президентом Януковичем та міністрами закордонних справ Польщі, Німеччини і Франції.

Опівдні глави МЗС Польщі та Німеччини, а також керівник департаменту континентальної Європи МЗС Франції засвідчили підписання угоди між Януковичем і трійкою лідерів опозиції.

Вже о другій годині дня силовики поспіхом покидали урядовий квартал. Командири підрозділів буквально пакували своїх бійців у автобуси. Вулицю Грушевського звільнили за півгодини, і мінімум 25 вщерть забитих автобусів виїхали у невідомому напрямку. Тим часом суди почали масово випускати активістів під особисте зобов’язання.

По обіді на Майдані зібралося понад п’ятдесят тисяч людей. Люди з’їжджалися зі столиці та регіонів. Євромайдан прощався із загиблими. Їх відспівували прямо на Майдані Незалежності й проводжали в останню путь вигуками «Слава!»

Також більшість мітингарів залишилися невдоволеними результатом перемовин і залишати Майдан не збиралися, адже головна вимога Євромайдану — негайна відставка Януковича.

Одночасно з Майдану стежили і за тим, що відбувалося у Верховній Раді. Якщо звістку про ухвалення окремих положень Конституції зразка 2004 року мітингувальники зустріли з радістю, то відставку в.о. Міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка — неоднозначно, адже більшість опитаних вважали, що головний міліціонер має понести покарання у суді.

Після ночі протистояння Євромайдану та спецпризначенців лікарні поповнилися десятками нових пацієнтів. Упродовж дня тисячі мітингувальників на Майдані зводили нові барикади. Вздовж Хрещатика встановили намети та приготувалися до імовірних нападів на свої позиції. Багатометрові барикади з мішків, наповнених снігом, виросли на місці знесених цієї ночі.

Виступи лідерів опозиції під час вечірнього Народного Віча активісти Євромайдану зустріли рішучою незгодою, освистуванням та вигуками «Ганьба!»

Вже після виступу опозиціонерів на трибуну піднявся один із сотників самооборони Майдану й оголосив ультиматум: якщо Янукович не подасть у відставку до ранку, то самооборона піде на штурм. Майдан зустрів овацією виступ сотника. Терпіти президентство Януковича ще рік не хотів ніхто.

Опівдні на в’їзді до села Нові Петрівці утворився величезний затор – було чимало охочих побачити резиденцію. Тим часом Верховна Рада призначила головою О. Турчинова. А о 17 годині 11 хвилин 328-ма голосами народних депутатів підтримала постанову про усунення В. Януковича з посади Президента та призначила позачергові вибори президента на 25 травня 2014 року.

Багатотисячні майдани зібралися цього вечора у більшості великих міст України. Люди активно вітали відставку Януковича та починали святкувати перемогу. Найбільше людей зібралося на Майдані Незалежності у Києві. Окрім виступів політиків та активістів Євромайдану тут прощалися із загиблими у протистояннях із владою.

Звільнена ще минулого дня в Харкові Юлія Тимошенко після відвідання барикад на Грушевського виступила зі сцени Євромайдану. В ефірі ТСН голова комітету Європарламенту закордонних справ Ельмар Брок заявив, що Європа визнає нову українську владу.